Ромашкова стежина
Берег називався "бережина"
Там, де ми так сонячно росли.
Кликала ромашкова стежина, 2 рази
І по ній у ранок ми ішли.
Приспів:
Вихлюпувало повінню тепло,
І вітер пах пшеничними степами.
І хто сказав, що літо відцвіло, -
Воно живе у нас, воно живе у нас, у нас і разом з нами.
Зроду не забудем бережини,
Стежки, що збігала до води,
Де ромашки нам наворожили, 2 рази
В парі йти, не знаючи біди.
Приспів.
Боже мій! А берег знову кличе,
Хоч літа - мов у ярок вода.
Ти й сьогодні люба, чарівнича, 2 рази
Як ромашка в лузі, молода.
Приспів.
