Незабудки

(Для жіночого вокального ансамблю а капела)

Над полем битви, де витає смуток,
Пливе повита сонцем тишина.
Небесним зором ніжних незабудок
На моріжку ясніє нам весна./Двічі

І жайворонок дзвонить в піднебессі,
І жито на просторі зацвіта.
А ті, що впали, не допивши весен,
Ідуть у наші сонячні літа./Двічі

Було і є, і так до віку буде!
Священна пам'ять в серці не вмира.
Небесні очі ніжних незабудок,
До впав солдат на березі Дніпра./Двічі