Головна Новини «Тарас Шевченко з кобзою над Дніпром»

«Тарас Шевченко з кобзою над Дніпром»

09.03.2021 15:37

9 березня минає 207 років від дня народження Тараса Шевченка – українського письменника, класика української літератури, мислителя, художника. Тож сьогодні експонатом нашого віртуального проєкту «Виставка однієї картини» стане твір живопису Костянтина Трутовського «Тарас Шевченко з кобзою над Дніпром».

Творчість Костянтина Олександровича Трутовського завжди була пов’язана з Україною. Більшість його картин написані саме на українські сюжети. Це й не дивно, з огляду на те, що дитинство майбутнього художника минуло на Харківщині. Початкову освіту він здобув в одному з приватних харківських пансіонів. Навчаючись вільним слухачем в Академії мистецтв, художник познайомився з Д. Григоровичем, Ф. Достоєвським. Незабутнє враження справили на нього твори Миколи Гоголя та Тараса Шевченка. Можливо, саме тому в його картинах так багато гоголівського й шевченківського. У 1850 році художник їде в Україну, де й з’являються його найбільш відомі картини «Бандурист», «На церкву», «Лірник у селянській хаті». Так поступово розкривається душа України, її народу. Не дивно, що після численних побутових сюжетів із життя українського селянства художник приходить до думки зобразити саме Шевченка. Адже в образі великого поета втілена душа багатостраждального великого народу з древньою історією. Саме так сприймаємо ми картину «Тарас Шевченко з кобзою над Дніпром», написану в 1875 році.

На першому плані Тарас Шевченко, що сидить на старій колоді, задумливо похиливши голову на кобзу. Які думки заполонили його? Може, визріває новий задум поеми чи легкого летючого вірша – картини рідної природи? Сидить він на високій кручі, з якої відкривається широка панорама Дніпра з його пологими берегами, краєвиди полів і садів його рідної України. Кожна травинка біля ніг великого поета промовляє до глядача знайомими пахощами рідної землі. Кольорова гама витримана у спокійних тонах зеленого, жовтого, рудуватого кольорів. Художник зобразив Шевченка у звичайній селянській сорочці та штанях, на голові у поета – шапка, яку носили українськи чоловіки здавна. Він проста людина. Він один із тих простих людей, яких знав і любив, для яких працював і страждав усе життя. І разом із тим – це людина могутнього інтелекту, якій доступне розуміння життя. Усе це написано на його обличчі, не стільки засмученому, скільки задумливому. Його постать вражає природністю, величним спокоєм і гідністю.

Але вже другий погляд на картину дарує відчуття безмежного простору, поданого на задньому плані. Там вдалині видніється церква, а село, мабуть, потонуло в густих садах, що зеленню вкривають велику частину Дніпрового берега. А там, наче у туманному мареві пастельних тонів, ховаються нові безмежні далі. Картина вражає величчю і спокоєм. Вона спонукає зрозуміти, яке багатство дісталося нам – наша велика земля, цей дивний безмежний світ, і на ньому – наша Україна, її культура та історія, уособленням якої є великий поет і мислитель землі нашої – Тарас Григорович Шевченко. 

Календар подій

 1 2 3 456
7 89 10 111213
14 15 16 17 181920
21222324252627
282930