Українське весільне вбрання

В12398
63.52(45=УКР)
К 71
Косміна, Тамара Володимирівна. Українське весільне вбрання [Образотворчий матеріал] : етногр. реконструкції : к-т із 18 кольор. листівок з текстівками / Т. В. Косміна, З. О. Васіна ; ред. К. А. Спрогіс. – К. : Мистецтво, 1989.

ЗМІСТ

1. Полтавщина північна. Кінець XIX – початок ХХ ст. Весільне вбрання молодих колишнього Миргородського повіту Полтавської губернії, тепер Миргородського району Полтавської області
2. Покуття Коломийське. Кінець ХІХ – початок ХХ ст. Весільне вбрання молодих колишнього Коломийського повіту Галичини, тепер Коломийського району Івано-Франківської області
3. Покуття Городенківське. Кінець ХІХ – початок ХХ ст. Весільне вбрання молодих покутян колишнього Городенківського повіту Галичини, тепер Городенківського району Івано-Франківської області
4. Полісся західне. Кінець XIX – початок ХХ ст. Весільне вбрання молодих колишнього Ровенського повіту Волинської губернії, тепер Дубовицького району Ровенської області
5. Полісся західне. Кунець ХІХ – початок ХХ ст. Весільне вбрання молодих колишнього Пінського повіту Мінської губернії, тепер Любешівського району Волинської області
6. Гуцульщина Закарпатська. Кінець ХІХ – початок ХХ ст. Весільне вбрання молодих колишньої Тиходолинської округи Закарпаття, тепер Рахівського району Закарпатської області
7. Буковина. Кінець ХІХ – початок ХХ ст. Весільне вбрання молодих колишнього Кіцманського повіту Буковини, тепер Кіцманського району Чернівецької області
8. Полісся східне. Кінець ХІХ – початок ХХ ст. Весільне вбрання молодих колишнього Городнянського повіту Чернігівської губернії, тепер Щорського району Чернігівської області
9. Полісся східне. Кінець ХІХ – початок ХХ ст. Весільне вбрання молодих колишнього Новгород-Сіверського району Чернігівської області
10. Слобожанщина. Кінець ХІХ – початок ХХ ст. Весільне вбрання молодих колишнього Старобільського повіту Харківської губернії, тепер Старобільського району Ворошиловградської області
11. Поділля західне. Кінець ХІХ – початок ХХ ст. Весільне вбрання молодих колишнього Гусятинського повіту Галичини, тепер Гусятинського району Тернопільської області
12. Волинь західна. Кінець ХІХ – початок ХХ ст. Весільне вбрання молодих колишнього Володимир-Волинського повіту Волинської губернії, тепер Володимир-Волинського району Волинської області
13. Поділля східне.Кінець ХІХ – початок ХХ ст. Весільне вбрання молодих колишнього Кам'янець-Подільського повіту Подільської губернії, тепер Кам'янець-Подільського району Хмельницької області
14. Київщина південна. Кінець ХІХ – початок ХХ ст. Весільне вбрання молодих колишнього Чигиринського повіту Київської губернії, тепер Чигиринського району Черкаської області
15. Полісся центральне. Кінець ХІХ ст. Весільне вбрання молодих колишнього Чорнобильського повіту Київської губернії, тепер Чорнобильського району Київської області
16. Закарпаття. Кінець ХІХ – початок ХХ ст. Весільне вбрання молодих русинів-верховинців колишньої Волівської округи Закарпаття, тепер Міжгірського району Закарпатської області
17. Полтавщина південна. Кінець ХІХ – початок ХХ ст. Весільне вбрання молодих колишнього Кобеляцького повіту Полтавської губернії, тепер Кобеляцького району Полтавської області
18. Південь України. Кінець ХІХ – початок ХХ ст. Весільне вбрання молодих колишнього Херсонського повіту Херсонського повіту Херсонської губернії, тепер Білозерського району Херсонської області

Комплекси українського традиційного весільного вбрання молодих милують нас своєю життєрадісною красою, багатством елементів та кольорів, їх обрядовою значимістю, дивовижною мистецько-художньою довершеністю. Впродовж вікової історії кожна деталь одягу освязувалась колективною народною традицією. Вона мала служити одній високій меті – захистити подружжя від лихих сил, забезпечити молодим щасливе майбутнє, показати на людях їхню чесність у житті та вправність у роботі, а значить засвідчити їхню зрілість і готовність до створення власної сім'ї.

У ході багатоденного весільного дійства одні елементи одягу замінювались на інші. Так, переміна головних уборів привселюдно стверджувала акт переходу молодих до нового соціально-вікового стану: дівчина – жінка, парубок – чоловік. Загальнонаціональні установки щодо обрядового значення одягу молодих у конкретній практиці проведення весілля в кінці ХІХ – на початку ХХ ст. реалізовувались у безмежній кількості місцевих зональних варіантів. Це зумовлювалося специфікою шляхів історико-культурного та соціально-економічного розвитку. Слід також зауважити, що весільні комплекси одягу населення окремих історико-етнографічних районів України в кінці ХІХ – на початку ХХ ст. виявляли різні етапи свого історичного розвитку. Так, наприклад, жителі Полісся та гірських Карпат продовжували виготовляти одяг здебільшого вручну, з домашньої сировини. Він зберігав багато архаїчних елементів, пов'язаних з давніми народними уявленнями. І навпаки, одяг населення центральних та особливо південних районів України формувався переважно з матеріалів промислового виробництва, які купувались у крамницях. У його крої та силуеті суттєву роль почали відігравати форми міського костюма, і лише при виготовленні весільних головних уборів та у використанні ритуальних предметів (рушників та ін.) продовжувала звучати традиційна символика українського обряду.

До комплекту листівок увійшло 18 авторських реконструкцій комплексів, які пердставляють Полісся, Волинь, західну, центральну Україну – Лівобережжя (Слобожанщину, Полтавщину), Правобережжя (Київщину, Поділля), Прикарпаття (Буковину, Городенківське та Коломийське Покуття), Карпати (гуцулів та русинів-верховинців Закарпаття), південь України (Херсонщину). Їх автор – кандидат історичних наук, архітектор-етнограф Т.В. Косміна понад двадцять років плідно працює в галузі вивчення української народної матеріальної культури – житла та одягу. Матеріал з весільного вбрання вона збирала по крихтах, розсипаних по багатьох архівах та фондах бібліотек і музеїв країни. Найбільш цінними виявились колекції Державного музею етнографії народів СРСР, Музею антропології та етнографії АН СРСР, Державного музею українського народного декоративного мистецтва УРСР, Державного музею українського образотворчого мистецтва УРСР, Державного історичного музею УРСР, музеїв народної архітектури та побуту (Києва, Львова, Ужгорода, Чернівців, Переяслава-Хмельницького), Коломийського музею народного мистецтва Гуцульщини, Полтавського історичного музею та інших обласних історичних музеїв, Миргородського краєзнавчого та інших районних краєзнавчих музеїв республіки. Відомості про одяг уточнювались під час щорічних етнографічних експедицій, кропіткої роботи з місцевими знавцями народного побуту, фольклористами, майстрами народної творчості. Документальний матеріал дозволив автору створити узагальнюючу серію етнографічних реконструкцій весільного вбрання, яка є першою спробою в історії вивчення українського народного одягу. За матеріалами авторських реконструкцій член Спілки художників СРСР З.О. Васіна створила художні образи весільних пар.

Комплект листівок може бути корисний художникам, етнографам, історикам, мистецтвознавцям, діячам та студентам творчих і культосвітніх закладів, учасникам художньої самодіяльності та фольклорно-етнографічних колективів – всім, кого цікавить культурна спадщина українського народу.