Верба схилилась над затоном
1. Верба схилилась над затоном,
Купає віти у воді,
А за вербицею за тою
Стоять вербички молоді
2. І ще рости їм і зростати,
І щебетати щовесни.
Їм рано віти ще схиляти,
До неба тягнуться вони.
3. Та і для них той час настане –
Зігне вага безжальних літ,
Й за ними зміна тонкостанна
Хлюпне розкішну зелень віт.
4. А ми у споминах потонем,
Згадаєм роки молоді.
Верба схилилась над затоном,
Купає віти у воді.