Достигає калина
І
Достигає калина,
Ярим полум'ям дише.
Де маестро Чуприна? —
Хай приходить і пише.
Вогневіє уранці
Листвина непросохла.
В поєдинку з багрянцем
Відступається охра.
ІІ
Свій мазок до картини
Вносить бабине літо —
Заплелась павутина
Між зажурені віти.
І хмарина над вечір,
Пропливаючи мимо,
Зачепила вершечок
Голубими плечима.
ІІІ
Що ж про сонце казати,
Як воно безоглядно,
Мов дитя СВОЄ мати.
Цілувать її ладне.
Приспів:
Без калини тієї
Світ — окрадений наче.
Ще ж і чайка над нею
Чи сміється, чи плаче.
