Пливе над свiтом бiла наша хата
Шейченко, Анатолій Сергійович. Пливе над свiтом бiла наша хата [Ноти] : збiрка пiсень/ А.С. Шейченко. – Херсон : Айлант, 1999.
Мелодії рідного краю!
Творчий шлях земляка, херсонського композитора Анатолія Шейченка, здавна пов'язаний з піснею. Високопрофесійний викладач-баяніст, заступник директора музичного училища, голова Херсонської організації спілки діячів української естради. Збірка пісень «Пливе над світом біла наша хата», що увібрала у себе 23 пісні А. Шейченка різних років, – це своєрідне невеличке "Вибране" його більш ніж 20-річної творчої діяльності (до збірки увійшли пісні, створені десь з середини сімдесятих років). Тут і твори, що вже здавна співають професійні та самодіяльні виконавці, що входили у декілька минулих видань автора, звучали на радіо й телебаченні України та Херсонщини. Є нові, що без сумніву, знайдуть ще своїх виконавців – «Різьблені ворота» на слова М. Братана, «Тропа в прошлое» на вірші нашого земляка К. Володимирова. До речі, поетичні прихильності Анатолія Шейченка досить стабільні – вже багато років він звертається до поезії Ю. Терещенка, найбільш широко представленої у цій збірці, Василя Мелещенка, Анатолія Кичинського. Прикрасила збірку поезія А. Малишка («Твій погляд») та В. Гіна («Не забувайте матерів»). Є у композитора також свої улюблені теми, що наскрізь проходять й через пісні нової збірки – органічність зв'язків з минулим, нерозривність поколінь, вірність синовньої любові, образи рідної хати, куди обов'язково треба повернутись.
Уклін вам, батьківські ворота,
На несходимій цій землі.
І як у кожної людини, є в Анатолія Шейченка свої «Острови кохання» в океані почуттів, свої слова в «океані слів», свої мрії в «Океані снів». Є виразні музичні пейзажі вельми психологічного настрою («Музика зими», «За гай сідає сонечко»), є, звичайно, й типова любовна лірика – («Не чекай», «Ти повернешся знов»). На перший погляд може здатися, що у піснях А. Шейченка переважає сум, ностальгія, печаль – адже усі пісні (чи не випадково?) – у мінорних настроях. Але мінор цей, як правило, досить поетично й музикально просвітлений, композитор часто застосовує відхилення у мажорні тональності, паралелі терцій, м'які секстові злети, звороти мелодійного мінору, що додають теплоти, роблять пісенну інтонацію довірливою, щирою та доброю. Відчутні жанрові «опори» (народно-пісенні, романсові, вальсові, типу російських «страждань» та інше) придають пісням А. Шейченка привабливості й хорошої простоти. Кращі пісні збірки – «Не чекай», «Музика зими», «Не забувайте матерів», «Лягла на клени позолота», («Різьблені ворота»), «Причал твого дитинства», «Твій погляд», «Пливе над світом біла наша хата» могли б прикрасити видання або концерти будь-якого рівня. Анатолій Шейченко нині у розквіті. Він добре відчуває сучасну естрадну пісенну інтонацію й виразність поетичного тексту, вміє головне – виразити себе, своє почуття у яскравій мелодії, що легко йде до слуху, до серця. А це значить тільки одне – збірка, що перед вами – не остання!
Едуард Добрикін
музикознавець
