Зажурився мій сад

 

Зажурився мій сад,
Розгубив позолоту.
Для зими листопад
Відчиняє ворота.

З-під галчастих зірок
Приморозило з ночі –
У калюжах льодок
На світанні блискоче.

Приспів:
Як ми любились, яблуні знали
Серце до серця - немовби одно
Листя опале, листя опале,
Як же тоді зеленіло воно.

В холоди із тепла
Розчахнулись ворота
Лиш калина пала -
Загасать неохота.

Мерзне птаха між віт –
Може, пару згубила?
Я шукаю твій слід,
Де ти з сонцем ходила.

Приспів:
Як же нам пережить
І журбу, і розраду?
Давню радість зустріть
Я приходжу до саду.

Між дерев, деревцят -
Золотиста зав'юга
Це ж мене листопад
Зустрічає, мов друга.

Календарь событий

  12345
6 7 8 9101112
13 14 15 16171819
20 2122 23 242526
2728293031