Українське мистецтво XVIII - початку ХХ ст. (Херсонський художній музей ім. О.О. Шовкуненка)

К85.864(4УКР)
У 45

Українське мистецтво XVIII – початку XX ст. [Образотворчий матеріал] : к-т из 18 листівок / упоряд. и авт. ст. Л. Вольштейн, фото Г. Зборщик. – Херсон : Графіка, 2003

ЗМІСТ

1. Пимоненко Микола Корнилович. Село Малютинка. Початок ХХ ст.
2. Богородиця "Вгамуй мої Печалі". Ікона. Кінець XIX ст.
3. Костанди Киріяк Костянтинович. Сонячний день. Етюд до одноіменної картини. 1910
4. Костанди Киріяк Костянтинович. Родина художника. 1901
5. Левченко Петро Олексійович. Пейзаж. Початок ХХ ст
6. Скадовський Микола Львович. Перед концертом. 1889
7. Кузнецов Микола Дмитрович. Портрет художника М.Л. Скадовського. 1891
8. Скадовський Микола Львович. Обід швачки. Кінець ХХ ст.
9. Орловський Володимир Донатович. Пейзаж. Друга половина ХІХ ст.
10. Апостол Андрій Першозваний. Ікона. ХІХ ст.
11. Пимоненко Микола Корнилович. Колядки. Початок ХХ ст.
12. Пимоненко Микола Корнилович. Пасхальна заутреня. Початок ХХ ст.
13. Васильківський Сергій Іванович. Козаки у степу. Початок ХХ ст.
14. Дворников Тит Якович. На терасі. Початок ХХ ст.
15. Крижицький Костянтин Якович. Лісові далі. 1886
16. Костанді Киріяк Костянтинович. Самотній. 1890-ті рр.
17. Христос-Виноградар. Ікона. XVIII ст.
18. Жук Михайло Іванович. Казка.1914

Херсонський художній музей ім. О.О. Шовкуненка має можливість досить різноманітно показати українське мистецтво другої половини ХІХ – початку ХХ ст. Твори відомих майстрів М. Пимоненка, С. Васильківського, К. Крижицького, В. Орловського тощо відображають ті досягнення, які здобула передова українська культура на той час. Основними її завданнями було створення мистецтва демократичного та національного. Для вирішення цих проблем великого значення мали: національна свідомість майстрів, вивчення давніх культурних традицій та сьогодення українського народу, а також тісний зв'язок з передовою російською культурою. Багато художників, отримавши художню освіту в Москві або Петербурзі, поверталися у рідні місця і там вже працювали як досвідчені фахівці. У трьох культурних центрах України – Києві, Харкові та Одесі було створено художні школи, навколо яких об'єднувалися творчі сили та з'явилися товариства пересувних художніх виставок. Українці також брали активну участь у діяльності російського Товариства "передвижників", експонуючи свої товари. Тож у багатьох містах Російської імперії глядачі знайомилися з життям, історією, природою України.

До комплекту листівок увійшли кращі твори українських художників з колекції музею. Розвиток побутової та історичної картини можна розглянути на роботах М.К. Пимоненка "Пасхальна заутреня" та "Колядки", сюжети яких пов'язані з народними святами; М.Л. Скадовського "Обід швачки" та "Перед концертом", де продемонстроване повсякдення "маленької" людини; С.В. Васильківського, яка повертає до героїчного минулого українського козацтва. У жанрових творах одеського художника К.К. Костанді "Самотній" та "Родина художника" великого значення у створенні образу людини та передачі її настрою набуває передача сонячного освітлення.

Образ мальовничої української природи створено у багатьох пейзажних картинах. Серед них "Лісові далі" К.Я. Крижицького, пейзажі В.Д. Орловського та П.О. Левченка, "Село Малютинка" М.К. Пимоненка. Вплив імпресіонізму відчувається у творах одеситів Т.Я. Дворникова "На терасі" та К.К. Костанді "Сонячний день".

Початок ХХ ст. вважають періодом розквіту графічного мистецтва. Його засоби використав М.І. Жук у загадково-фантастичній композиції "Казка", де у чарівному світі несподівано "оживають" реальні квіти мальв та гвоздик.

В окремий розділ експозиції українського мистецтва виділено народну ікону XVIII-XIX ст. Твори іконописців – "богомазів" "Христос – Виноградар", Богородиця "Вгамуй мої печалі", "Апостол Андрій Першозваний" є відбиттям народного трактування релігійних догм, казкового сприйняття світу, мрії про добробут та щастя. Народна ікона є складовою частиною української культури, джерелом, з якого набирало свої сили професійне мистецтво.

Л. Вольштейн