Головна Новини «Запорожці» – «заворожена мить» Іллі Рєпіна

«Запорожці» – «заворожена мить» Іллі Рєпіна

09.09.2020 11:45

Запорізькі козаки – вільний народ, який ніколи не знав ні рабства, ні приниження. Така центральна ідея знаменитої картини Іллі Рєпіна «Запорожці», яку ми експонуємо в рамках нашого віртуального проєкту «Виставка однієї картини» у вересні. В ній оживлений бойовий дух героїв.

Цікаво, що для більшості фігур запорожців Рєпіну позували його знайомі й друзі: Тарас Бульба – професор Петербурзької консерваторії А. Рубець, осавул – артист Д. Стравінський; в образі козака з пов'язкою на лобі можна впізнати художника Н. Кузнєцова, в образі Сірка – генерала М. Драгомирова. Запорожець у високій чорній шапці писався з В. Тарновського, козак, який опустив кулак на спину сусіда, – з художника Я. Ціонглінського. Костюми та численні деталі картини (начиння, старовинні порохівниці, люльки, шаблі, турецькі рушниці з інкрустацією, бандура, баклага, біла свитка) також написані з натури, зі справжніх історичних предметів.

Мало хто знає, що живописець майже водночас писав два варіанти цього полотна. Перший зараз зберігається в Харківському художньому музеї образотворчих мистецтв, другий, всесвітньо відомий, – у Російському музеї Санкт-Петербурга. Хоча другу версію, чистову, художник і почав писати пізніше на два роки, робота велася паралельно над двома варіантами відразу. Ці твори є ідеальним прикладом «завороженої миті», коли геніальний художник силою свого найпотужнішого таланту переносить до нас «у сьогодні» сцену далекого минулого з усіма її атрибутами й героями.

Як прийшла ідея написання картини? Одного разу за вечірнім чаюванням в оточенні талановитих молодих людей Рєпін почув прочитаний кимось із гостей лист запорожців до турецького султана. На всіх присутніх він справив неабияке враження, що вже казати про тендітну душу художника. Такий колоритний народний гумор козацького листа миттєво припав до душі Іллі Юхимовичу, який сам був родом з України, і який не з чуток знав про легендарні подвиги запорізького козацтва, котре уособлювало собою в очах суспільства образ волелюбного, життєрадісного, нескореного народу. Незабаром він накидав деревним вугіллям перший графічний ескіз до майбутньої картині. Для переконливої ​​історичної правди та аби перейнятися духом того героїчного часу Рєпіну довелося кілька разів відвідати Кавказ і Кубань. Там він написав безліч етюдів із зображенням нащадків козаків, що переселилися туди із Запорізької вольниці після її розпаду, а ще з таким захватом слухав розповіді про легендарних дідів-січовиків, передані з покоління в покоління. Дуже цінні історичні відомості та поради давав Рєпіну його земляк – відомий український історик Д. Яворницький, який володів унікальним даром оповідача. Саме від нього Рєпін отримав не тільки багато цінного матеріалу, але й списав з нього образ писаря, ключової фігури своєї картини. Рєпін у процесі роботи постійно ліпив невеликі глиняні фігурки козаків у різних позах і компонував їх у різноманітних варіаціях, аби домогтися оригінальної побудови картинної площини. Досконала продуманість відчувалася в кожному образі, у кожній деталі та дрібниці. Коли картина була готова, а працював над нею художник 13 років, задоволений своєю роботою майстер заявив: «...я глибоко переконаний, що тепер у цій картині не треба ні додавати, ні зменшувати жодного штриху». І це дійсно так.

Картина являє собою історичний документ. Коли розглядаєш її, то, перш за все, звертаєш увагу на самих козаків (як заразливо вони регочуть), на їх живописний одяг і обладунки. На жаль, мало хто придивляється до семи якихось палиць або списів, які видніють не дуже виразно позаду козацького товариства. Якщо ж придивитися, то можна побачити, що це не списи, а згорнуті жовто-блакитні та червоно-чорні прапори. Рєпін завжди ставився до своїх картин на історичну тематику як до документів, що відображають конкретний, реальний історичний момент. Отже, ми можемо зробити висновок, що художник зобразив історично правильні українські прапори.

Запорожці... Засмаглі, «обвітрені степовими вітрами, обпалені сонцем, дублені негараздами, порубані в жорстоких сутичках, але ж диявольськи красиві, які випромінюють силу, енергію, що б'є через край». Галерея типажів, створена художником на одній картинній площині, – оригінальна, неповторна й легендарна, її можна розглядати невтомно годинами. Вся ця строката ватага безстрашних воїнів захоплена текстом відповіді султану. І глядачеві залишається лише милуватися яскравими персонажами, їх сильними тілами й іскрометним гумором, які так майстерно створив живописець.

Джерело

Календар подій

 12 3 456
78 9 10 111213
14 15 16 17 181920
21222324252627
282930