Балади
В середні віки у Франції та Італії баладами називали танцювальні пісні любовного змісту (франц. Ballare - танцювати). Такі пісні відрізнялася від ліричних ритмом, вони супроводжувалися різними танцювальними рухами, набували драматизму. Пізніше, під впливом професійної літератури, балади видозмінювались. Вони втратили зв’язок із танцем, а на перший план вийшли епічність і драматизм.
Відомий дослідник слов'янського фольклору М. Драгоманов так охарактеризував цей жанр: «То пісні епічного змісту, що, оповідаючи, звичайно мають за сюжет яку-небудь сумно-ефектну подію: вбивство свояка, жінки, мужа, отрута брата і т.п.» – і в цьому подібність балади до пісні-хроніки, але балада не дає конкретних імен і конкретних обставин.
Певні труднощі у дослідженні балад спричиняє те, що цей жанр не має змістово-тематичних обмежень. У них освоюються всі можливі явища людського життя – соціальні, побутові, духовні, моральні, усі види стосунків між людьми, зв’язок з потойбічним світом, фантастичні незвичайні явища. До того ж зміст балад охоплює усі суспільні верстви, починаючи від князів та вельмож і завершуючи «суспільним дном» (розбійниками, вбивцями). Практично неможливо знайти тему, яка би не була реалізована в баладних сюжетах.
За змістом виділяють чотири основні групи балад:
- з фантастичними та легендарними сюжетами, де часто відбувається перетворення людей у квіти, трави чи кущі;
- балади про сімейний побут та любовні конфлікти;
- балади з історичною підосновою: дівчина обирає смерть, не бажаючи стати коханкою феодала-кріпосника;
- соціально-побутові балади: смерть чумака, загибель на війні козака або солдата.
Балади Херсонщині, мають своєрідну направленість. По суті, це ті ж самі ліричні пісні, у яких здебільшого з'ясовуються побутові конфлікти, які мають трагічну або якусь надзвичайну розв'язку. Балади характеризуються яскраво виявленим повчальним змістом. Вони вчать, що зло не минається безкарно, а кожний аморальний вчинок обов'язково має обернутися проти його виконавця: через злочин дороги до щастя нема. Чимало балад утверджують ідею: кохання, гармонійне подружнє життя дужче за смерть.
Як вважають фольклористи, більшість балад не має надто розспіваних складів, однак кантилена, досить широка за діапазоном мелодика, створює колорит поглибленої мелодійної насиченості. Підголосково-поліфонічна фактура полягає в тому, що основний голос веде весь склад гурту, на фоні якого виводчиця виспівує орнаментальні прикраси. Все це створює широку тембральну палітру.
Виконуються балади в основному автентичними гуртами і окремими народними виконавцями.
Більшість балад, записаних дослідниками від окремих носіїв фольклору, відзначаються багатокуплетністю. На творах, що виконуються клубними фольклорними колективами, позначилися сценічні умови виконання, які полягають в скороченій кількості куплетів, але основний зміст при цьому зберігається.
Дослідник Віктор Кисіль зауважує: «На Херсонщині поширені балади пізнього створення ХІХ — ХХ століття. Це улюблений жанр 60-ти 70-літніх жінок, що називають ці пісні “жизненными”».
Використана література:
Балади: родинно-побутові стосунки /АН УРСР. Ін-т мистецтвознав., фольклору та етнографії ім. М.Т. Рильського; Упоряд. О.І. Дей, А.Ю. Ясенчук (тексти), А.І. Іваницький (мелодії). - К.: Наук. думка, 1988. - 528 с., ноти. - (Українська народна творчість).
Херсонщина, с.12,96,153,154,242,243,352,477,482,491,501;
Херсонська губ., с.75,475;
Дудчине, с. Каховського р-ну, с.26,27,308,309,470,497;
Тягинка, с. Бериславського р-ну, с.484;
Збур’ївка, с. Голопристанського р-ну, с.237,238,411,491,506;
Херсон, м. с.351,501.
Другальов В. Побутова лірика: (колискові і ліричні пісні, балади, жартівливі пісні) //Другальов В. Історія, розвиток та сучасний стан пісенної культури і обрядів Голопристанщини: За підсумками дослідж. фольклорно-етніч. експедицій до Голопристанського району. - Херсон, 2001. - С.XV-XVIII.
Нотний дод., с.29-94.
Пісенний фольклор Херсонщини: балади /Обл. Центр відродж. нац. культури. Від. фольклору; Розшифровка та упоряд. В.Другальова. - Херсон, 1995.- 12 с.
