Козацькі пісні. Ноти

Раз козак у похід собирався,
Він коня вороного сідлав.
Коло його стояла дівчина,
Він дівчину свою вговоряв.
Ти не плач, не журись, дорогая,
Я з кривавого бою вернусь.
Як не прийме сирая могила
Я на віки твоїм останусь.
І недовго дівчина марніла
- Лиха звістка до неї прийшла,
Що козак у бою вже загинув,
Оставайся, дівчино, сама.
А дівчина все ходить та й ходить,
Та й не знає, що в світі робить.
Чи на віки з другим покохатись,
Чи на віки остаться самій.

Біда тому козакові,
Біда тому козакові -
Нема сіна коникові.
Нема сіна, ні й оброку,
Нема сіна, ні й оброку,
Ні дівчини коло боку.
Нема сіна, ні стебельця,
Нема сіна, ні стебельця,
Ні дівчини коло серця.
Мені добре, я не знаю...
Мені добре, я не знаю,
Куди піду-все гуляю.

А в полі могила
З вітром говорила:
- Повій вітре буйнесенький,
Щоб я не чорніла.
Щоб я й не чорніла,
Щоб я й не марніла,
Щоб на мені трава росла
Та ще й зеленіла.
І вітер не віє,
І сонце не гріє,
Тільки в степу при дорозі
Трава зеленіє.
Ой, у степу річка,
Через річку кладка.
Не покидай,козаченько,
Рідненького батька.
Як батька покинеш,
То марно загинеш,
Річенькою бистренькою
За Дунай запливеш.
Бодай тая річка
Риби не плодила,
Вона ж мого товариша
Навіки згубила.
Бодай тая річка
Куширем поросла,
Вона ж мого товариша
На той світ занесла.

Ой, у полі верба, під вербою вода,
Там дівчина жито жала, хороша й молода.
Дівча воду бере, козак коня веде.
Питається козак дівчиноньку:
-Де доріженька йде?
Тая доріженька йде в прекрасні місця,
Та й на тую вуличеньку, куди ідуть війська.
А на тій вулиці сам полковник стоїть.
Своїх хлопців-новобранців у ряди становить.
- Ой ви, хлопці мої, заспівайте мені
Тую пісню хорошую - сподобалась мені.

Летів ворон через сад зелений,
Став калиноньку ламать.
Ходив козак до дівчини
Та й не думав її взять.
Вона його отруїла,
Ще й питається його.
Ой, чого ж ти, мій миленький,
Ой, чого ж ти заболів?
Чи од пива, чи од горілоньки?
Чи од сладкого вина?
Чи од пива, чи од горілоньки?
Чи од сладкого вина?
Не од пива, не од горілоньки,
Не од сладкого вина.
Тільки випив стакан чаю,
Заболіла й голова.

Горіхове сіделечко
І кінь вороненький,
Від'їжджає з цього села
Козак молоденький.
Від'їжджає з цього села
На кривавий танець.
Бо на нас вже наступає
Татарський поганець.
Горіхове сіделечко,
В коня біла грива,
Десь поїхав козаченько,
"Дорога щаслива!"
Там татари воювали,
Шабельками витинали,
Шабельками витинали,
Козаченька зарубали.