Мистецтво та освіта

Ратко, Марина. Музично-естетична та виконавська система японського традиційного театру Но [Текст] / М. Ратко // Мистецтво та освіта : наук.-метод. журн. – 2014. – № 3. – С. 43–49 : іл.

У статті здійснено аналіз музично-естетичної та виконавської систем театру Но. Особливості композиційної, ладотональної, метроритмічної організації музичного матеріалу драми Нокаку розглянуто в контексті духовно-світоглядних універсалій традиційної культури японців, які є концентрованим вираженням їхніх міфологічно-релігійних та філософських світоглядів. Це констант Краси (В) та її прояви юген і сабі, Порожнечі (Му), Шляху (Дао), Природи, Квітки (Хана), Миті, Гармонії (Ва), Серця (Кокоро).

Якщо Індію вважають країною чудес, Китай – добро­чинності й порядку, Тибет – окультних таємниць, то Японію цілком справедливо називають країною особливої чарівно­сті – краси, яка сяє в різні епохи різними гранями та вия­вляється першоімпульсом і продовженням самого життя. Сутність цієї краси достеменно описати неможливо: вона мінлива, хистка, споглядальна, містична, аскетична... В уявленнях самих японців вона асоціюється з особливим на­строєм, ароматом, «над-чуттям», яке вони називають по­няттям «йодзьо».

Це суто японське розуміння краси яскраво маніфестує комплекс традиційних японських мистецтв – гейдо: поезія, каліграфія, ікебана, бонсай, чайна церемонія, бойові мистецтва і, звичайно, театр Но (Ногаку-до), який отримав все­світнє визнання непересічної художньої цінності, повного вираження національного генія японців.

(Продовження статті читайте в номері журналу)