Життєвий шлях

Яке це щастя,
що стають піснями -
моя любов, і думки,
і твої слова.
В.П. Стеренок

Валентин Павлович Стеренок народився 4 квітня 1934 року в місті Кронштадт, де й минуло його нелегке дитинство.  Саме в цьому легендарному російському місті майбутньому музиканту й композитору довелося пережити блокаду.
У 1946 році сім'я Стеренків переїжджає до Херсону, на батьківщину. Валентин Павлович закінчує Херсонське музичне училище та в 1952 році влаштовується музикантом до обласної філармонії. Так він потрапив до оточення талановитих солістів, музикантів, для яких служіння мистецтву було повсякденною потребою душі.

За 10 років В. Стеренок робить завидну кар'єру в Херсонській філармонії: баяніст-акомпаніатор, концертмейстер, художній керівник. Одночасно завершив навчання в Харківському інституті культури.
Молодого здібного музиканта запросили у славетний Волзький народний хор. І там, завдяки підтримці відомого композитора Григорія Пономаренка, В. Стеренок вже самотужки одну за одною пише пісні. Вони постійно звучать у конкурсних програмах у виконанні професійних солістів та аматорів. Так, у Дніпропетровську (нині Дніпро) на Всесоюзному конкурсі естрадної пісні в супроводі знаного симфонічного оркестру (керівник Юрій Силантьєв), за свою пісню “Северные лани” Стеренок одержав диплом. А на черговому московському пісенному конкурсі було відзначено пісню «В огне закалялась сталь». Диплом композитору вручив особисто маршал І. Баграмян. За півстоліття творчої діяльності В. Стеренок був володарем різних нагород, лауреатом багатьох фестивалів.
Бездоганною була його гра на баяні: він акомпанував народній артистці Росії Людмилі Зикіній, солісту Большого театру  Михайлу Кисельову. Брав участь у концертній програмі “Зірки України”.

Гастрольне життя захопило музиканта. Творчі поїздки розтяглися на довгі роки: Середня Азія, Кавказ, Далека Північ, Далекий Схід... В. Стеренок подорожує всюди. Вся Україна, весь колишній Радянський союз були величезним концертним залом для мільйонів любителів пісні. А ще були виступи за кордоном:  Німеччина, Болгарія, Чехія, Польща...
Якийсь час В. Стеренок працював у місті алмазодобувачів ― Мирному, де був директором школи мистецтв і депутатом міськради. Але його концертна діяльність продовжилася й там. Він виступав перед будівельниками БАМу, шахтарями, оленярями. Народилися пісні про Північний край. Однак, ріднішого й кращого краю, ніж Херсонщина, на землі не знайшлося.

Перефразуючи відоме прислів'я письменника Юрія Олеші ― «Жодного дня без рядка», можна вважати, що В. Стеренок додержувався правила «Жодного дня без ноти». Він, не розлучався з баяном, постійно писав пісні. 

18 грудня 2018 року на 85-му році життя серце невтомного просвітянина, прекрасного педагога й музиканта, улюбленого композитора Херсонщини Валентина Павловича Стеренка перестало битися, і він пішов у засвіти.