Розділ 3. Кінематографічна діяльність

Кінематографічна діяльність

Олександра Довженка по праву можна назвати класиком світового кіно. На цей шлях 32-річний чоловік став уже сформованою особистістю з життєвим досвідом. Кінематограф-початківець не мав навиків роботи у цій галузі, проте знав, що це заняття йому до душі.
Олександр Петрович залишив нащадкам багату спадщину: 14 документальних фільмів, 15 літературних сценаріїв і кіноповістей, 2 п`єси, автобіографічну повість, біля 20 оповідань і новел та ряд статтей і теоретичних праць, що стосуються питань кіномистецтва.
Довженка було визнано першим поетом кіно, а його кінопоеми «Звенигора», «Земля», «Арсенал» стали шедеврами  світового кінематографа. Справжніми надбаннями доби стали  «Щоденники» та автобіографічна повість «Зачарована Десна».
За фільм «Мічурін» митець у 1949 р. одержав Державну премію, а у 1959 році за сценарій фільму «Поема про море» Довженкові посмертно було присуджено Ленінську премію.
У 1930 р. на екрани виходить неперевершений шедевр світової кінокласики — «Земля». Цей фільм — гімн життю — було названо серед двадцяти кращих кінострічок усіх часів і народів.
Низку кіноповістей О. Довженка було екранізовано після його смерті: «Повість полум'яних літ», «Поема про море», «Зачарована Десна».
Постать Довженка і на сьогоднішній день залишається однією з найзагадковіших.
Більш детально ознайомитись з кінематографічною спадщиною Олександра Петровича ви зможете нижче.