Киріак Костанді
75У2(092)(084)
К 72
Киріак Костанді [Образотворчий матеріал] : Комплект листiвок / Упоряд. В. Афанасьєв, худ. ред. Є. Ільницький, літ. ред. В. Погребняк, тех. ред. Т. Татаренкова – К. : Мистецтво, 1980
ЗМІСТ
- У хворого товариша
- Портрет художника К. Кудрявцева
- В люди
- Дівчинка з гусьми
- Дівчинка в блакитній пелерині
- Портрет дружини художника
- Напровесні
- Старенькі
- Сімейна ідилія
- Пейзаж з коровами
- Сутінки. Бабуся жене корову
- Портрет М. Князєвої
- На терасі
- Бузок
- Вечір. Скрипаль
Киріак Костянтинович Костанді (1852-1921) – відомий український художник-передвижник, у творчості якого яскраво виявилися передові, реалістичні ідеї мистецтва того часу. Чудовий колорист, майстер жанрового і пейзажного живопису, Костанді створив цілий ряд полотен, який є окрасою та гордістю музеїв нашої країни.
З ім'ям Костанді тісно пов'язана діяльність Товариства південно-російських художників, одним із організаторів якого він був і яке виникло під безпосереднім впливом Товариства передвижників. Широко відома і педагогічна діяльність Костанді. Понад тридцять років він викладав в Одеському художньому училищі і виховав цілу плеяду художників, серед яких такі відомі радянські живописці старшого покоління, як І.І. Бродський, О.О. Шовкуненко, П.Г. Волокидін.
Народився Костанді в селі Дофінівка поблизу Одеси. Протягом багатьох років довелося вчитися й удосконалювати свою художню майстерність здібному юнакові з незаможної сім'ї рибалки. Спочатку Одеська рисувальна школа, пізніше – Петербурзька академія мистецтв, де на формування творчості Костанді особливий вплив мали передові російські художники. Вже перші його твори, що експонувалися на виставках передвижників, були помічені і підтримані В.В. Стасовим, І.М. Крамським, І.Ю. Рєпіним.
Кожен твір молодого художника на цих виставках, за словами І.Ю. Рєпіна, "як дорогоцінний камінь виділявся і тріумфував при всій скромності своїх розмірів і невибагливості сюжетів". Уміння розкрити типові явища дійсності, глибокий соціальний зміст вже перших жанрових картин Костанді ("У хворого товариша", "В люди") викликали визнання його таланту. Надзвичайно скромними засобами розповідає художник про нелегке життя простої людини в умовах царської Росії. За порадою І.Ю. Рєпіна, картину "У хворого товариша" придбав для своєї галереї П.М. Третьяков, де вона знаходиться і зараз. Особливо яскраво і своєрідно розкрилося обдарування Костанді після його повернення до Одеси.
Невеликі за розміром картини, часто написані на горіхових дощечках, трактують невибагливі жанрові сюжети, в яких велике місце займає пейзаж. Однак цей пейзаж ніколи не заступає людини, він характеризує настрій зобразуваної сцени. Роздумами про людське життя, співчуттям до простої людини сповнені ці твори. Пробуджується природа, пригріває весняне сонечко – і вже веселіше, мабуть, на душі у двох самотніх стареньких, що відпочивають на бульварі ("Старенькі"). Тихі сутінки спадають на землю, природа ніби стомлена після денної спеки – і стомлена після трудового дня бабуся жене корову по курній дорозі ("Сутінки. Бабуся жене корову").
Часто у картинах Костанді буйна квітуча природа символізує торжество життя, його красу і силу ("Бузок", "Напровесні"). Уже з перших кроків своєї творчості звертається Костанді до портрета. В картині "У хворого товариша" він зобразив своїх друзів по академії.
Глибиною характеристики і художньою майстерністю виділяються портрети художника Є. Буковецького, дружини художника, матері дружини М. Князєвої. В аксесуарах, манері живопису і колориті немає нічого такого, що б'є на зовнішній ефект, відволікає від характеристики душевних якостей людини.
В багатій різноманітними талантами скарбниці українського живопису творам Костанді належить почесне місце. Надзвичайна простота, висока живописна майстерність, гуманна життєствердна поезія його скромних картин близька нам сьогодні, здатна хвилювати й доставляти естетичну насолоду.
В.А. Афанасьєв