Творчість В'ячеслава Машницького
В альбомі «Художники Херсонщини»*, що зберігається у нашій книгозбірні, говориться, що ще студентом Київського державного художнього інституту В`ячеслав Машницький виконав ряд робіт, що привернули увагу сміливими композиційними рішеннями. Професор цього інституту – народний художник України, член-кореспондент Академії мистецтв Віктор Шаталін так охарактеризував діяльність учня: «Дипломна робота «Скіфи» була значним явищем у випуску молодих художників нашого інституту. Однією із рис художника є його велика працездатність та самодисципліна, які дозволяють йому самовдосконалювати свою професійну майстерність і постійно займатися пошуками нових форм художнього вираження в своїх задуманих полотнах».
Групові виставки в Одесі, Вінниці, Херсоні, Києві, Друга республіканська молодіжна виставка українських художників у Швеції, а також виставка художників у Києві – все це студентські роки. Підсумок цієї роботи – придбання Градобанком Києва 10 робіт, які тепер знаходяться в Музеї українського мистецтва в Києві. Участь у виставках також свідчила про творчу активність художника.
Його пошуки нової виразної мови знаходяться за рамками предметного світу. Обравши символічну зашифрованість, він зміг у своїх роботах порівняти буденне й вічне, усвідомити складність зв`язків і залежність їх в темі – людина, земля, космос. Люди на полотнах «Портретна композиція», «Людина в просторі», «Метаморфози лікаря L» знаходяться в глибоких роздумах, які відвертають їх від хвилювань сьогодення. Високий професіоналізм дозволяє автору показати свій опосередковано-фантастичний світ («Портрет ткалі», «Легенда», «Без назви», «Скіфський ідол»).
Його роботи увібрали в себе різні грані сучасного романтизму – символічний, імпресіоністський, авангардний. «Портрет ткалі», «Автопортрет Рембрандта», «Двоє», «Дівчина», «Гуси-лебеді» виявили особисту й художню індивідуальність автора.
В інтерв`ю, опублікованому у статті «Нова хвиля у мистецтві» (газета «Наддніпрянська правда» від 20 січня (№ 4) 2010 року), йдеться про те, що поєднання молодості, таланту, працелюбності та постійний пошук нових форм художнього вираження поставили В`ячеслава Машницького до ряду ведучих живописців Херсонської організації Спілки художників. Його можна назвати сміливим новатором, який працює у різноманітних напрямках сучасного мистецтва.
Роботи художника увібрали в себе різноманітні грані романтизму, реалізму, авангардизму. Ще в студентські роки навчання (1986-1999) в Київському державному художньому інституті (зараз – Академія мистецтв) він був одним із перших у середовищі талановитої молоді.
Для полотен В`ячеслава Машницького характерна емоційна гострота. Тонке почуття форми, насиченості кольору та контрастів допомагають створювати йому свій живописний стиль. Його перший зарубіжний показ відбувся у 1989 році у Стокгольмі (Швеція). Пізніше – участь у виставках Харкова, Москви, Берліну, Вільнюса, Києва.
Творчість В`ячеслава не обмежується лише живописом. Творчий енергетичний пошук завжди приваблює та цікавить митця. В`ячеславу притаманний незвичайний підхід та методи роботи. Він відкрив у власній квартирі Музей, заснував фонд на честь художниці Поліни Райко, організував виставку херсонських художників у колонії № 90.
Незвичайну роботу представив разом із художником В. Єршихіним на виставці «Українська нова хвиля. Мистецтво другої половини 1980-х – початку 1990-х років: живопис, фото, відео». Автори продемонстрували фільм «Огни большого города», знятий 1993 року. На той час митці освоювали новий вид мистецтва для України – відеоарт. Фільм знімали за допомоги приладу нічного бачення, а камеру встановили у дитячий візочок і возили його нічним Києвом. У результаті отримали інтригуюче динамічне відео зі зміною кадрів та абстрактним сюжетом, природними звуками міста й психоделічними сіро-зеленими світлотінями.
Роботи В`ячеслава «Железный порт» та «Причал № 3» придбав Херсонський художній музей імені Шовкуненка.
* Художники Херсонщини [Образотворчий матеріал]: [альбом] / Херсон. держ. пед. ін-т, Нац. Спілка худож. України, Херсон. обл. орг.; передм., голов. ред. В. Г. Чуприна, авт. текста С. Курбаткіна. - Херсон: Наддніпряночка, 2002. - 166 с.
