Від реалістичного напрямку Валерія до сучасного арту В`ячеслава

Заслужений художник України Валерій Машницький, хоча народився й навчався у Москві, проте жив і працював у Херсоні.
Він пройшов серйозну школу реалістичного мистецтва та завжди залишався послідовним реалістом. В історію художньої культури Валерій Машницький увійшов яскравим і самобутнім майстром сюжетно-тематичної картини, портретного та пейзажного жанрів, в основі яких – життєва правда.
Творчі симпатії художника були широкими й багатогранними. Таврійський край, його природа, сторінки історичного минулого, прості трудівники, історія козацтва, портрети близьких і дорогих людей – всі ці роботи, різні за змістом і внутрішнім звучанням, завжди були щедро насичені теплом, завжди знаходили живий відгук у душі глядача. Саме тому й не дивно, що багато робіт художника зберігаються в музеях України, Росії, Франції, Англії, Туреччини, а також у приватних колекціонерів.

В`ячеслав Машницький ще в роки навчання проявив себе як талановитий, своєрідний художник, який сміливо експериментує. Уже в студентські роки його роботи беруть участь у виставках молодих художників (Одеса, Вінниця, Херсон, Київ і Швеція). І сьогодні ім`я В`ячеслава відоме не тільки в Україні, а й за її межами. Його переповнюють сміливі творчі ідеї, ентузіазм та енергія. Будучи за духом художником-передвижником, невгамовним експериментатором і патріотом рідного міста, В`ячеслав втілив у життя не один проект, написав не одну картину, організував не одну виставку. І розраховував при цьому тільки на свої сили та сили однодумців.

Родина Машницьких – творча й незвичайна. В`ячеслав – яскравий представник сучасного  мистецтва. Його дідусь Анатолій Миколайович Машницький брав участь у будівництві Будинку художників, де зараз мешкає його онук В`ячеслав Машницький. Батько – заслужений художник України Валерій Анатолійович Машницький залишив прекрасні полотна на тему нашої історії, зокрема козацтва. До речі, за портрет «Славик» був нагороджений пам`ятною медаллю меморіала Рєпіна.
Родина зробила великий внесок у розвиток мистецтва нашого міста, підняла його на вищий культурний рівень. Дух творчості й високої відповідальності митців передається кожному та викликає щиру вдячність і прихильність до автора. Їхня творчість – помітне явище в культурному житті Херсона.

Зі статті: Є. Стеценко Художники. Батько і син. –  Новий день, 2004. –  1 квітня. – № 14.