Образ Херсонщини у творчості Віктора Трапенка
Пейзажна тематика робіт Віктора Михайловича Трапенка забарвлена ліричною інтонацією. Він вміє зупинити на полотні мить життя, знайти перехідний стан природи в безперервному русі. І цей пошук свіжих вражень, мінливості природи обов'язково збагачується живописними засобами.
У своїй творчості Віктор Михайлович зберігає традиції колористичної школи Одеського училища, де він здобув художню освіту.
На великих виставках художників серед численних пейзажних творів пейзажі Віктора Михайловича не губляться, а навпаки – зупиняють глядача.
Роботи майстра «На початку травня», «Спека», «Простір», «Стара верба. Кринки », «На тихій річці», «Моє місто» зворушують своєю простотою та виразністю почуттів. Найтонші градації кольору, мінорна тональність його поєднань, вишуканість і різноманітність палітри робіт художника запозичені зі світу туманів і дощів, осінньої вологи та літньої спеки, травневого ранку й липневого вечора. Іноді, повторюючи один і той же мотив, майстер творить своєрідні етюди-варіації, в яких змінюються нюанси тонів і півтонів, але послідовно звучить головна тема. Він вміє висловити те, що хвилює його на рідній землі, те, що дороге й для нашої душі.
Кожна робота художника вирішена в певному колірному ключі, який виразно передає характер зображуваного мотиву. Художник все більше заглиблюється у вивчення найтонших відтінків у стані та настрої природи.
Характер пейзажної творчості майстра відрізняється ясністю та невимушеністю композиції, правдивістю трактування пейзажного мотиву, вірністю передачі різноманітного стану природи. Він знаходить не тільки нові грані в зображуваному сюжеті, а й здатний виразно розповісти про побачене – як, наприклад, в роботах «Ночує сонечко в Кринках», «Різдвяні дзвони».
Створюючи пейзажні роботи, він завжди знаходиться в щільному контакті з натурою. Бажання наповнити свої полотна справжнім знанням натури, новими враженнями тягнуть живописця на осінні та весняні пленери на рідній Херсонщині, в заповітне й особливо улюблене місце – с. Кринки, яке здатне надихнути його новими мотивами. Це невичерпне джерело, яке дарує йому натхнення і радість.
Він любить пленерний живопис, який допомагає виразити себе до кінця.
Натурні етюди Трапенок нерідко пише за один-два сеанси, як то кажуть, на одному диханні. Такий метод роботи допоміг йому виробити влучну спостережливість, швидкість реакції – помічати найголовніше в зображуваному мотиві. Найбільше він любить осінь і весну. Саме в ці часи року повніше й багатогранніше розкривається його талант пейзажиста.
Сповнений світла й весняного передчуття пейзаж «На початку травня» (1999), в якому художник через призму своїх почуттів передає неповторну красу природи села Кринки. Робота виконана на тонких колірних нюансах. Дивовижна м'якість зелені й прозорість блакитного неба, переданих у пейзажі, дають відчути свіжість весняних днів. Пейзаж написаний в узагальненій сріблясто-зеленій колірній гамі, він передає багате відтінками навколишнє середовище, мерехтливе коливання повітря. Робота пронизана особливою чарівністю кринківської весни з її чистими, дзвінкими фарбами. Виразна, темпераментна живописна манера художника підкреслює цілющу силу фарб півдня України.
Ліричне трактування пейзажу «Простір» (1996) передає милозвучність і насиченість осінніх квітів, просторову глибину, пронизану світлом сонячного ранку. Ця робота відрізняється тонким поетичним почуттям. Чисті гуашеві тони, м'які колірні переходи створюють у пейзажі ілюзію глибини простору, повітря. Робота вирішена шляхом широкого узагальнення форми й кольору. Віктор Михайлович вносить до свого пейзажу відтінок романтичної зворушливості, що дає відчути глядачеві окриленість, яку дарує людині природа.
Характерна для живопису Віктора Михайловича декоративність присутня в пейзажі «На тихій річці» (2004), витриманою в складній колірній гамі. Човни рибалок – невід'ємна частина побуту жителів села Кринки. Композиційний ритм дерев, човнів, лаконізм кольору й допустима умовність, в межах вірності природі, надають пейзажу гострого звучання та виразності. При суворій графічній чіткості зображення ця робота відрізняється надзвичайною мальовничістю. У «кринківських» пейзажах художник прагне зафіксувати не поодинокі явища природи й життя, а надзвичайну різноманітність світу.
Художник, звертаючись до природи півдня України, проносить через усю творчість вірність реалістичним традиціям південноросійської, української школи. Він розмірковує про час і природу, майстерно поєднує цілісність ритму з декоративністю, композиційну динамічність з м'якою мальовничою пластичністю. Саме ці властивості роблять його картини неповторно індивідуальними, а головне – професійними.
