Головна Мистецькі постаті Митці України Яків Степовий. Творчість, просякнута духом історії українського народу
Мистецькі постаті

Яків Степовий. Творчість, просякнута духом історії українського народу

4.11.2021

У 1905-1907 роках романси вокального циклу «Барвінки» на тексти Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі Українки, Олександра Олеся заполонили музичну атмосферу, захопили українську громадськість. Їх виконували солісти (фахівці, аматори), вокальні ансамблі України і Росії. Найпопулярнішим був романс на слова М. Чернявського «Степ», завдяки якому композитор Яків Якименко і отримав свій творчий псевдонім.

Яків Степовий народився 20 жовтня 1883 року в Харкові у родині професійного церковного півчого. З батьківського благословення троє синів стали музикантами. Молодший Яків з 12 років співав у хорі хлопчиків Петербурзької придворної капели. У придворній капелі також співав і вчився його старший брат Федір Якименко, який теж став відомим композитором (помер в еміграції в Парижі в 1945 році).

За час перебування в капелі (1895-1902) Степовий оволодів професією диригента, навчився грати на фортепіано та кларнеті. Вступ до Петербурзької консерваторії (1902) відкриває нову сторінку в житті молодого музиканта. Видатні діячі російської музичної культури М. Римський-Корсаков, А. Лядов, у яких проходив курс навчання Степовий, прищеплювали йому інтерес і повагу до народнопісенної творчості, сприяли виявленню яскравої художньої індивідуальності майбутнього композитора.

Композиторська діяльність Якова Якименка почалася з написання «Херувимської пісні» у 1899 році. Духовну творчість Степового майже зовсім не досліджено. Окрім вищезазначеної «Херувимської пісні», відомі ще «Шлюб», «Отче наш» та два релігійних канти – твори, що походять із 20-х років XX ст.

Твори Степового позначені притаманними йому мініатюризацією форми та стриманістю використання музичних засобів. «Отче наш» – це прекрасна лірична композиція, в якій відчувається замилування красою мелодії, що відтворює теплу, лагідну атмосферу елегійного духовного піснеспіву. Одна з небагатьох віднайдених композицій у жанрі обробки релігійного канту – «Утішителю світа» – тактовно відтворює прекрасну народну мелодію, лише подекуди збагачуючи її скромними поліфонічними проведеннями голосів. Велику роль у формуванні світогляду і творчого методу Степового відіграли часи революції 1905-1907 років.

Одна з перших творчих спроб Степового-композитора – цикл пісень і романсів «Барвінки». У ньому яскраво виступають усі характерні риси його індивідуальності: мелодійність, чіткість форми, зв’язок з народнопісенними інтонаціями, виразний національний колорит, безпосередність емоцій. Тематика циклу дуже різноманітна. Тут і соціально загострені романси «Із-за гаю сонце сходить», «Три шляхи» (слова Т. Шевченка), пісня «Утоптала стежечку» (слова Т. Шевченка), і романс, сповнений тонкого ліричного відчуття, – «Розвійтеся з вітром» (слова І. Франка).

Залежно від образного змісту текстів композитор знаходить відповідні засоби музичної виразності. Так, наприклад, важка доля дівчини, зганьбленої паном, у солоспіві «Із-за гаю сонце сходить» відтворюється елегійною, суворо-стриманою мелодією. Епізод появи пана з хортами, що їде на полювання, малюється композитором напружено-драматичними музичними фарбами. Безчесний вчинок викликає гнів і обурення, що яскраво передається в музиці. Цікаве також імітування в супроводі фанфароподібних сигналів, що підсилює емоційне звучання. Музична мова композитора відзначається наспівністю, простотою і доступністю засобів художньої виразності, тісним зв’язком із народною піснею, оптимізмом життєсприйняття, щирістю в передачі почуттів і настроїв. Перебуваючи в консерваторії, Степовий пише також ряд фортепіанних мініатюр, в яких помітний вплив його вчителя – композитора А. Лядова.

Яків Степовий закінчив Петербурзьку консерваторію по класу композиції у 1909 році. Після закінчення цього навчального закладу виступав зі статтями в московському журналі «Музика». Також він починає працювати викладачем співів у початкових школах. На цей самий час припадають його виступи як піаніста в авторських концертах, що відбулись у Москві (1911) і Петербурзі (1912).

У 1911 році Яків Степовий вперше побував у Києві. На нього величезне враження справила поезія Максима Рильського. Степовий став першим композитором, який поклав на музику його вірші. Влітку 1914-го він остаточно утвердився в думці переїхати до Києва. Тут йому запропонували місце в музичній школі Миколи Лисенка. Але почалася війна, і Якова Степового забрали в запасний батальйон, а через два місяці він потрапив до санітарного поїзду.

На початку 1917-го Яків Степовий за клопотанням худради Київської консерваторії був звільнений з армії і запрошений на педагогічну посаду. Він приїздить у Київ і цілком присвячує себе творчій і педагогічній роботі: викладає у консерваторії музично-теоретичні дисципліни, складає підручник елементарної теорії музики. Після Жовтневої революції Яків Степовий стає завідувачем музичної секції при відділі наросвіти Київського губревкому, членом Всеукраїнського музичного комітету, музичним керівником Театру музичної драми та Державного вокального ансамблю, виступає як музичний критик. Степовий брав участь у діяльності художньої ради Київського оперного театру, директором якого був тоді Собінов, і Української музичної драми при Всеукраїнському театральному комітеті. Створив симфонічний оркестр імені Лисенка. Працював над проєктом створення державного диригентського інституту. За ініціативою Степового в 1920 році почав виступати Державний струнний квартет УРСР. З його ініціативи та за участю відкрито Народну консерваторію. Він створює вокальний цикл «Пісні настрою» на слова Олександра Олеся, фортепіанні твори («Прелюд пам’яті Т. Шевченка», соната, фантазія, рондо), вокальні композиції («Каменярі», «У долині село лежить», «Земля» та інші на слова І. Франка; «Коваль» на слова Ф. Петруненка, «Хмара» на слова Ю. Будяка), дві сюїти для симфонічного оркестру на українські народні теми, романси, хорові обробки народних мелодій.

Степовий багато займався організацією концертів, які влаштовувались у консерваторії, робітничих клубах, на фабриках. Того ж року відкрився Український державний музично-драматичний театр «Музична драма». Режисером був Лесь Курбас, а музичною частиною займався Яків Степовий. Він пише серію фортепіанних творів камерного характеру («Ргеlude», «Іmpromtu», «Valse», «Menuette»).

З любов’ю писав Яків Степовий музику для дітей. Велику майстерність композитор виявляє в обробках народних пісень та оригінальних творах, написаних для дитячого хору («Малим дітям», «П’ять шкільних хорів», 3 випуски збірки пісень для дошкільного віку «Проліски», збірник «Кобзар» на слова Шевченка). Ці збірки вміщують майже 150 творів. Вони збагатили досить обмежений на той час дитячий репертуар, відіграли значну роль у справі музичного виховання молодого покоління. Любовно й поетично відтворює композитор образи дитячого світу, його психологію. Композитор гармонізував 50 українських народних пісень для хору.

У своїй творчості Яків Степовий розвивав традиції української та російської музичної класики. Він написав тоді дві сюїти для симфонічного оркестру на українські народні теми, оркестрував власний романс «Степ» та оперу «Ноктюрн» Миколи Лисенка, упорядкував музику до драми «Невольник» М. Кропивницького за Т. Шевченком, почав писати оперу на цей сюжет, обробив багато революційних пісень, створив ряд вокальних та інструментальних ансамблів.

Після чергової концертної подорожі Степовий несподівано захворів на тиф, і 4 листопада 1921 року його не стало. Помер композитор у Києві в розквіті сил, не встигши здійснити ряд творчих задумів.

До історії української музики Степовий увійшов, насамперед, як автор малих форм: романсів, пісень, фортепіанних п’єс. У цій галузі Степовий досяг найбільшої досконалості, майстерності у володінні простими, художньо правдивими засобами музичної виразності, взятими зі скарбниці народнопісенної культури й професійної музики. А вокальний цикл «Барвінки» Якова Степового є одним із найкращих зразків української музики. Про цей цикл написані сотні наукових робіт, його вивчають у мистецьких навчальних закладах усіх рівнів. Але тільки тепер з’явилася можливість вільно отримати online-доступ до нот цього циклу. Інтернет ресурс «Ноти українських композиторів» надає можливість усім бажаючим ознайомитись із нотами вокального циклу «Барвінку», до якого входять такі твори: «Степ», «Думка», «Досить невільная думка мовчала», «Елегія», «За думою дума роєм вилітає», «Зимою», «Із-за гаю сонце сходить», «Місяць яснесенький…», «Ой поля, ви, поля!», «Ой стрічечка до стрічечки», «Ой три шляхи широкії», «Розвійтеся з вітром», «Утоптала стежечку».

Джерела:

Ноти українських композиторів
До 135-річчя від дня народження Якова Степового
Музична бібліотека
«Станьмо до праці плече до плеча!»: до 130-річчя композитора Якова Якименка-Степового
 

Література з фонду відділу мистецтв Гончарівки:

  1. Гончарова Н.А. Жанри музики. Прелюд [Текст] : курс "Музичне мистецтво", 7-й клас / Н.А. Гончарова // Мистецтво в школі (музика, образотворче мистецтво, художня культура). - 2012. - N 3. - С. 8-10
  2. Зайко Мирослава. "Станьмо до праці плече до плеча!" [Текст] : до 130-річчя композитора Якова Якименка-Степового / М. Зайко // Слово Просвіти. - 2013. - N 31(8-14 серп.). - С. 12
  3. Григорович В.В. Музичні образи вшановують [Текст] : "Музичне мистецтво", 7-й клас / В.В. Григорович // Мистецтво в школі (музика, образотворче мистецтво, художня культура). - 2016. - N 1. - С. 4-7
  4. Твори:
  5. Степовий Яків Степанович. Гетьте, думи: для голосу і ф-но/ Я.С. Степовий; сл. Л. Українка - К. : Мистецтво, 1954. - 6 с.
  6. Степовий Яків Степанович. Три шляхи: для голосу і ф-но/ Я.С. Степовий; сл. Т.Г. Шевченко - К. : Мистецтво, 1954. - 6 с.
  7. Степовий Яків Степанович. Досить невільная думка мовчала: для голосу і фп./ Я.С. Степовий; сл. Л. Українка - К. : Держ. вид-во образотв. мистец. і муз. літ. УРСР, 1958. - 7 с.
  8. Степовий Яків Степанович. Два рондо: для ф-но/ Я.С. Степовий - К. : Мистецтво, 1951. - 20 с.
  9. Степовий Яків Степанович. Пісні настрою: романси : вок. цикл/ Я.С. Степовий; сл. О. Олесь - К. : Муз. Україна, 1969. - 27 с. - (Український солоспів)
  10. Пісні для дітей / оброб. та пісні Я.С. Степовий, упоряд. О. Красовська- К. : Мелосвіт, 2003. Вип. 1: / оброб. та пісні Я.С. Степовий, упоряд. О. Красовська - 20 с.

 

Календар подій

     1 2 3
4 5678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031